Новий закон про акціонерні товариства

Закон від 27.07.2022 No 2465-ІХ «Про акціонерні товариства» (Закон No 2465) офіційно опубліковано 20 серпня 2022 року в газеті «Голос України».

Цей Закон вносить багато змін до реєстрації та організації діяльності АТ, які набирають чинності переважно з 01.01.2023 р.

Закон спрямований на вдосконалення та подальшу гармонізацію законодавства про акціонерні товариства шляхом:

  • запровадження механізму проведення загальних зборів із застосуванням електронного
    голосування;
  • приведення ряду його норм у відповідність до законодавства ЄС;
  • надання можливості запровадження в акціонерних товариствах однорівневої структури
    управління товариством;
  • врегулювання питання відповідальності посадових осіб акціонерного товариства.

Закон також вносить зміни до низки нормативно-правових актів, зокрема, Цивільного, Господарського, Кримінального процесуального кодексів, законів «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про депозитарну систему України».

Відповідно до розділу XIX Закону «Прикінцеві та перехідні положення» Закон No 2465 набирає чинності з 1 січня 2023 року, крім:

– положень статей 36 – 55 Закону щодо проведення електронних загальних зборів та функціонування авторизованої електронної системи, які набирають чинності з 1 січня 2024 року;

– підпункту 20 пункту 3 розділу XIX, який набирає чинності з 1 січня 2024 року.

Зміни:

— удосконалення питання проведення загальних зборів акціонерного товариства шляхом запровадження механізму проведення загальних зборів із застосуванням електронного голосування;

— запровадження діяльності радника з корпоративних прав щодо розповсюдження досліджень, надання консультацій та будь-яких інших рекомендацій щодо корпоративних прав;

— можливість обрання акціонерним товариством однорівневої структури управління товариством шляхом створення ради директорів акціонерного товариства;

— врегулювання питання запровадження в акціонерних товариствах посади корпоративного секретаря, визначення його компетенції та повноважень, а також порядку обрання та відкликання корпоративного секретаря;

— вилучення із Закону України «Про акціонерні товариства» норм, які вимагають існування в акціонерних товариствах ревізійної комісії (ревізора);

— врегулювання питання відповідальності посадових осіб акціонерного товариства;

— запровадження механізму обліку часток товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю в обліковій системі Центрального депозитарію цінних паперів;

— врегулювання питань злиття, приєднання, виділу та поділу акціонерних товариств відповідно до норм Директиви 2017/1132/ЄС від 14 червня 2017 стосовно деяких аспектів законодавства про компанії.

Скасовано інститут ревізора (ревізійної комісії)
Перевірка фінансово-господарської діяльності АТ за результатами фінансового року здійснюється суб’єктом аудиторської діяльності, якщо інше не передбачено статутом АТ. Жодних ревізійних комісій чи ревізорів, як це передбачено ст. 73, 74 чинного Закону про АТ.

Облік часток учасників ТОВ/ТДВ

За прикладом акцій АТ, змінами, внесеними Законом No2465 до Закону про ТОВ/ТДВ (нова ст. 15-1), передбачається, що учасники товариства у будь-який момент можуть прийняти рішення про облік часток таких учасників в обліковій системі, що ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів на підставі відповідного договору з товариством, у порядку, встановленому комісією.

При цьому датою початку та припинення обліку часток товариства в обліковій системі часток є дата внесення відповідної інформації до ЄДР (найімовірніше, йдеться про облік часток учасників для діючого СК або у разі внесення змін до ЄДР щодо розміру СК зі зміною співвідношення часток учасників). Таке рішення належить до виключної компетенції загальних зборів ТОВ/ТДВ. Відповідні зміни у Законі про депозитарну систему набирають чинності з 01.01.2024 р.

Електронні загальні збори

Нагадаємо, що з початком пандемії до чинного Закону про АТ ще у березні 2020 року внесли зміни, які передбачали можливість проведення загальних зборів акціонерів дистанційно в порядку та строки, визначені тимчасовим порядком дистанційного проведення загальних зборів, затвердженим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (пп. 10 п. 5 Перехідних положень Закону про АТ).

Натомість уже новий Закон No2465 додатково до очних та дистанційних зборів статтею 38 передбачає проведення електронних загальних зборів без спільної присутності на них акціонерів (їхніх представників) виключно шляхом електронного заочного голосування акціонерів із використанням авторизованої електронної системи у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Отже, йдеться не про збори онлайн через Інтернет чи із застосуванням спеціальних програм для проведення відеоконференцій, а про електронне заочне голосування з обов’язковою електронною авторизацією.

Норма щодо проведення електронних загальних зборів набирає чинності з 01.01.2024 р.

Говорячи про загальні збори, варто згадати й про те, що Законом No2465 передбачається скорочена процедура з повідомленням про проведення позачергових загальних зборів, яка здійснюватиметься не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення за умови, що цього вимагають інтереси акціонерного товариства (ст. 45).

Як і раніше, рішення приймаються простою більшістю голосів, за винятком випадків (ч. 6 ст. 53 Закону No2465), коли:

1) потрібно 3/4 голосів для прийняття таких рішень, як, зокрема, про внесення змін до статуту акціонерного товариства, про зміну типу акціонерного товариства; про зміну структури управління; про емісію акцій, анулювання викуплених акцій; про зміну розміру статутного капіталу, прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій та про припинення АТ;

2) голосування стосується прийняття рішення про невикористання акціонерами переважного права на придбання акцій додаткової емісії, що потребує більше ніж 95% голосів акціонерів.

Зверніть увагу!

При цьому Закон прямо забороняє встановлювати голосування більш як 3/4 голосів при голосуванні за прийняття рішення з питань:

— про дострокове припинення повноважень посадових осіб органів акціонерного товариства;

— про звернення з позовом до посадових осіб органів акціонерного товариства про відшкодування збитків, заподіяних товариству;

— про звернення з позовом у разі недотримання вимог цього Закону при вчиненні значного правочину.

Статутний капітал та відчуження акцій

Закон зменшує розмір статутного капіталу з 1250 діючих мінімальних заробітних плат до 200 мінімальних заробітних плат на дату реєстрації для новостворених АТ (ч. 1 ст. 16 Закону No2465).

Крім того, поряд із ТОВ/ТДВ новим Законом No2465 знову запроваджено контроль за чистими активами — ч. 2 ст. 16 Закону. Так, якщо чисті активи АТ за даними останньої річної фінансової звітності становлять менше ніж 50% розміру зареєстрованого статутного капіталу або знизилися більше ніж на 50% порівняно з тим самим показником станом на кінець попереднього року, наглядова рада або рада директорів товариства протягом трьох місяців з дати затвердження такої фінансової звітності зобов’язана вчинити всі дії для поліпшення фінансового становища товариства, щодо зменшення статутного капіталу або його ліквідації тощо.

Щодо ТОВ/ТДВ, то варто нагадати про дії учасників, які мають більше чи менше ніж 50% СК. Передбачається, що учасник товариства, частка якого у СК менша за 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. А ось учасник із часткою 50 або більше відсотків може вийти з товариства за згодою інших учасників (ч. 1, 2 ст. 24 Закону про ТОВ/ТДВ).

Закон No2465 доповнює ці правила ще одним: «Статутом товариства може бути встановлено, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства без згоди інших учасників. Відповідне положення включається до статуту товариства або виключається з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства».

Структура управління АТ

З прийняттям Закону No2465 структура управління АТ може бути однорівневою або дворівневою.

Однорівнева

Орган управління

1) загальні збори;

2) рада директорів (обов’язкова вимога щодо створення).

Функції контролю та управління діяльністю АТ — рада директорів.

Дворівнева

Орган управління

3) загальні збори;

4) наглядова рада;

5) виконавчий орган (рада директорів або
одноосібний керівник).

Функції контролю за поточною діяльністю — виконавчий орган.

Функції контролю за роботою виконавчого органу та інших керівників — наглядова рада.

Рада директорів підзвітна загальним зборам та приймає рішення з усіх питань діяльності АТ, крім тих, що належать загальним зборам.

При цьому ПрАТ з кількістю акціонерів до 10 осіб (ч. 2 ст. 4 Закону No2465) можуть замість ради директорів створити одноосібний виконавчий орган (з повноваженнями ради директорів).

Водночас у ПрАТ, а також у товариствах, у статутному капіталі яких частка держави (прямо або опосередковано) перевищує 50%, створення радою директорів комітетів наглядової ради з винагород та комітету наглядової ради з питань аудиту (аудиторського комітету) є обов’язковим (ч. 2 ст. 68 Закону No2465).

Рішення про зміну однорівневої структури управління на дворівневу та навпаки приймається загальними зборами акціонерів не менше ніж трьома чвертями голосів.

Незалежні та невиконавчі члени органу ТОВ

Відповідно до нової ст. 39-1 Закону про ТОВ/ТДВ, у разі утворення наглядової ради до її складу можуть обиратися незалежні члени.

Незалежний член органу товариства — це фізособа, яка відповідає вимогам, установленим ст. 73 Закону України «Про акціонерні товариства», на яку не здійснюють будь-якого впливу інші особи у процесі прийняття рішень під час виконання нею своїх обов’язків.

Знову ж таки, якщо ми говоримо про ПрАТ, то не менше ніж 1/3 складу наглядової ради мають становити незалежні директори. При цьому кількість незалежних директорів не може становити менше ніж дві особи.

Кількість незалежних директорів у наглядовій раді АТ, у статутному капіталі якого частка держави прямо або опосередковано становить 50 і більше відсотків, має становити більшість членів наглядової ради (ч. 4 ст. 72 Закону No2465).

У разі утворення колегіального виконавчого органу до його складу можуть обиратися виконавчі або невиконавчі директори.
Невиконавчий член колегіального виконавчого органу — ради директорів (далі — невиконавчий директор) — це фізособа, яка обрана членом ради директорів товариства та здійснює функції нагляду, управління ризиками та контролю за діяльністю товариства та виконавчих директорів.

Невиконавчий директор не має права втручатись у поточну діяльність товариства в інший спосіб, ніж брати участь у прийнятті рішень радою директорів. Невиконавчий директор може бути незалежним членом такого виконавчого органу.
Управління поточною діяльністю АТ здійснюють виконавчі директори, а невиконавчі — функції з управління ризиками та контролю за діяльністю виконавчих директорів.

Інші зміни

Обов’язкове введення посади корпоративного секретаря

Така посада обов’язково вводиться в банках, страховиках, недержавних пенсійних фондах, інших АТ, що становлять суспільний інтерес за Законом про бухоблік, у ПрАТ з кількістю акціонерів — власників простих акцій 100 і більше осіб (ч. 1 ст. 85 Закону No2465).

Частково поновлено деякі положення щодо ТОВ/ТДВ та АТ у ЦКУ

Зокрема, норми щодо прав учасників (засновників, акціонерів, пайовиків) юросіб (корпоративні права), корпоративних прав та окремих організаційних питань товариств.

Захищено права міноритаріїв

Зокрема, розширено права міноритаріїв АТ (акціонерів, які володіють від 5% акцій) та учасників ТОВ/ТДВ (учасників від 5% частки СК), що мають право пропонувати питання для порядку денного загальних зборів (ч. 7 ст. 32 Закону про ТОВ/ТДВ), право на звернення до суду з позовами про відшкодування збитків, заподіяних юрособі її посадовою особою, коштом товариства.

Корпоративний договір

Договір, за яким акціонери товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації, є корпоративним договором та вчиняється в письмовій формі. За чинним Законом про АТ такий договір укладається виключно між акціонерами товариства (ст. 26-1). Відтепер додатковими сторонами корпоративного договору також можуть бути саме акціонерне товариство та треті особи (ст. 29 Закону No2465). При цьому, договір може бути оплатним або безоплатним.

Корпоративний договір, стороною якого є держава, територіальна громада, державне або комунальне підприємство чи юридична особа, у статутному капіталі якої 25 і більше відсотків акцій прямо чи опосередковано належать державі або територіальній громаді, оприлюднюється протягом 10 днів з дня укладення договору шляхом розміщення на офіційному вебсайті відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування, а також на вебсайті АТ.

Деталізовано відповідальність посадових осіб АТ, зокрема:

— вводиться солідарна відповідальність посадових осіб, якщо збитки завдані кількома особами, (ч. 1 ст. 90 Закону No2465);

— правочин щодо усунення чи обмеження відповідальності посадових осіб товариства за вчинення недобросовісних дій є нікчемним (ч. 3 ст. 90 Закону No2465);

— правочин щодо усунення чи обмеження відповідальності посадових осіб товариства за вчинення недобросовісних та нерозумних дій у ПрАТ/АТ, 50 або більше відсотків акцій якого прямо або опосередковано належать державі, є нікчемним (ч. 4 ст. 90 Закону No2465);

— особа, зацікавлена у вчиненні правочину, вчиненого з порушенням порядку отримання згоди на його вчинення, несе перед АТ відповідальність у повному розмірі заподіяних збитків (ч. 3 ст. 108 Закону No2465);

— особа, зацікавлена у вчиненні правочину із зацікавленістю, у разі вчинення такого правочину на гірших умовах, ніж ринкові, зобов’язана повернути товариству кошти у розмірі прибутку, отриманого такою особою прямо або опосередковано внаслідок вчинення такого правочину (ч. 4 ст. 108 Закону No2465).