Саме до такого висновку дійшов Верховний суд у своїй постанові по справі № 806/1213/15.

Як видно з матеріалів справи, у листопаді 2013 року платник податків виплачував дивіденди учаснику-резиденту Кіпру. Проте, провівши перевірку, контролюючий орган донарахував податок на прибуток іноземних юридичних осіб та застосував штрафні санкції.

У 2016 році Вищий Адміністративний суд частково задовольнив скаргу платника податків та направив справу на новий розгляд. При новому розгляді, суди першої та апеляційної інстанцій ставали на сторону платника податків. Проте, Верховний суд скасував рішення попередніх інстанцій, вказавши наступне:

14.05.2012 компанія нерезидент придбала частку українського платника податків, ставши її єдиним учасником. Платником податків у листопаді 2013 року було прийнято здійснено перерахування дивідендів внаслідок розподілення прибутку за 2006-2008, 2012 роки на користь учасника. При такому перерахуванні, платник не утримав з операцій та не сплатив податок на прибуток за ставкою у розмірі 15% у порядку, передбаченому міжнародним договором.

Обставини щодо перебування учасника у статусі резидента Республіки Кіпр підтверджено довідкою від 18.02.2013, у якій значилося, що учасник був зареєстрований 20.01.2009 та був резидентом Республіки Кіпр протягом 2013 року.

Як зазначив Верховний суд, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом податковому агенту, який виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

У разі неподання нерезидентом довідки, доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Платник податку має право застосувати пільгове оподаткування при виплаті доходів нерезиденту, передбачене умовами міжнародного договору (у даному випадку – Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна, підписаної 29.10.1982), якщо:

  • це передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності;
  • якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Аналіз вищенаведених норм податкового законодавства підтверджує висновок про те, що необхідною умовою застосування правил оподаткування, передбачених міжнародним договором, є факт підтвердження статусу резидента учасника, на користь якого платником податків було виплачено дохід з джерелом походження з України, саме на момент здійснення такої виплати – листопад 2013 року.

Такий факт підтверджується документом, що виданий компетентним органом Республіки Кіпр. Чинне законодавство не встановлює вимог щодо дати документа, який підтверджує статус резиденства особи в Республіці Кіпр, водночас цілком зрозумілим є те, що такий документ не може бути виданий раніше, аніж відбулися операції між суб`єктами господарювання, оскільки жоден орган не має компетенції видавати документи, які засвідчують факт резиденства особи наперед.

Таким чином, для уникнення проблемних ситуацій у майбутньому, юристи EBS, при здійсненні виплат на користь нерезидента, що мають право на повне або часткове звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, рекомендують мати довідку про підтвердження статусу резиденства у відповідній на країні, дата отримання якої відповідала б даті здійснення виплати.