Відповіді на актуальні запитання з ТЦУ. Частина 2

  1. Які штрафи за неподання звіту про КО та документації з ТЦУ?

Штрафи, що стосуются питань ТЦУ, передбачені підпунктами 120.3-120.4 пункту 120 ПКУ.

Для звітного 2018 року штрафи будуть наступними:

  • неподання звіту про КО – 528 600 грн;
  • наявність незадекларованих КО – 1% суми незадекларованої КО (але не більше 528 600 грн за всі незадекларовані КО);
  • неподання документації по ТЦУ – 3% суми КО, щодо яких не подана документація (але не більше 352 400 грн за всі КО у 2018 році);
  • неподання звіту/документації після 30 кал.днів за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів) – 8 810 грн за кожен кал. день неподання звіту про КО (уточнюючого звіту) та/або документації з ТЦУ.
  • несвоєчасне подання звіту про КО, документації з ТЦУ, несвоєчасне декларування КО у поданому звіті:
  • 1762 грн за кожний кал.день несвоєчасного подання звіту про КО або несвоєчасного декларування КО в поданому звіті про КО у разі подання уточнюючого звіту (не більше 528 600 грн);
  • 3524 грн за кожний кал. день несвоєчасного подання документації з ТЦУ (не більше 352 400 грн).
  1. У постійного представництва іноземної компанії в Україні обсяг річного доходу досяг майже 12,5 мільйонів гривень. При цьому, у якості фінансування від материнської компанії було отримано 11,8 мільйонів гривень, а власний дохід постійного представництва склав 700 тисяч гривень. Чи підпадатимуть господарські операції постійного представництва під визначення контрольованих відповідно до вимог статті 39 Податкового кодексу України?

Починаючи з 2018 звітного року, Податковим кодексом України передбачено окремий вартісний критерій для операцій постійних представництв іноземних компаній в Україні, а саме господарські операції у розмірі понад 10 мільйонів гривень між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні підпадатимуть під визначення контрольованих. При цьому, на відміну від інших платників податку, які здійснюють контрольовані операції, для постійного представництва нерезидента не встановлено критерію щодо обсягу отриманого річного доходу за відповідний податковий (звітний) рік для визнання господарських операцій контрольованими.

У Податковому кодексі України в чинній редакції зазначено, що контрольованими можуть визнаватися внутрішньогосподарські розрахунки нерезидента з його постійним представництвом на території України. Отже, фінансування постійного представництва на території України його материнською компанією в обсязі, що перевищує 10 мільйонів гривень, визнаватиметься контрольованою операцією.

  1. Якщо Товариство придбаває товар у нерезидента-пов’язаної особи, що має 10 000 номенклатурних одиниць, але при цьому всі товари мають лише три відмінні коди УКТЗЕД чи можна якось згрупувати їх у звіті, чи треба відображати кожну номенклатурну одиницю окремо?

Порядком складання Звіту про контрольовані операції №468 від 28.04.2017 року передбачено можливість групування контрольованих операцій у їх сукупність для відображення узагальненої інформації у Додатку «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях».

Якщо розглядати зазначену операцію імпорту товару, то при наявності однакових умов поставки, країни походження товарів, методу встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та показника рентабельності дозволяється здійснити групування за кодом товару за УКТЗЕД до рівня товарної позиції (6 знаків).

  1. Як розрахувати вартісний критерій для операцій з нерезидентами, які зареєстровані в низькоподатковій юрисдикції, що була виключена з Переліку посеред року?

Для розрахунку вартісного критерію для визнання господарських операцій платника податків з контрагентами-нерезидентами контрольованими застосовується затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій), чинний на час здійснення таких господарських операцій. При цьому обсяг таких операцій розраховується за період перебування держави (території) у переліку.

 

  1. Які документи може вимагати надати податкова під час проведення перевірки з питань дотримання принципу «витягнутої руки»?

Враховуючи те, що надання інформації щодо всіх господарських операцій платника у періоді, що перевіряється та її підтвердження даними бухобліку та фінзвітності є обгрунтуванням вибору методу, який обрано платником для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та підтвердження наявності чи відсутності «внутрішніх» співставних неконтрольованих операцій, платник зобов’язаний надати у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки посадовим особам контролюючих органів, які проводять перевірку.

  1. Какие источники СМИ для проверки цен использует ДФС, и на какие лучше ориентироваться при формировании цены продажи на зерновые? При анализе ДФС (в случае проверки) экспортных цен на товары, они сравнивают цены продажи в долларах, или гривне? При оценке рентабельности ДФС сравнивают цены продажи и себестоимость в долларах, или гривне? Дело в том, что реализация отражается по курсу на момент получения предоплаты, из-за чего часто бывают ситуации, что цена продажи ниже себестоимости в гривне.

Відповідно до п.п.39.5.3.1 п.п.39.5.3. п.39.5 ст.39 ПКУ платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій, зокрема

а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента – сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;

б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;

в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;

г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

Якщо платник податків з метою встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу “витягнутої руки” використав джерела інформації, передбачені вищевказаним пунктом, контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. №616 затверджено перелік товарів, що мають біржове котирування, та світових товарних бірж для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу “витягнутої руки”.

При використанні сторонніх (іноземних) джерел інформації, ціни в контрольованих та потенційно співставних операціях можуть бути проаналізовані без їхнього переведення в гривневий еквівалент, оскільки як експортні операції, так і дані у відкритих джерелах інформації (зокрема, іноземних) вказані в доларах.

З іншого боку, при заповненні та поданні звіту про контрольовані операції, платники податків зобов’язані переводити суму операцій в доларах у гривневий еквівалент. Також слід зазначити, що згідно з Податковим кодексом України, відповідно до якого фінансова звітність подається  до контролюючих органів із вказанням усіх значень та сум саме у гривні, Державна фіскальна служба має можливість проаналізувати суми прибутку, виручки від реалізації, імпортних та експортних контрольованих операцій у національній валюті.

 

Наведені відповіді не є консультацією і надаються з інформаційною метою і можуть не враховувати обставин, які не були нам відомі. Тому в конкретних ситуаціях рекомендуємо звернутися за повною фаховою консультацією.